екситон

Екситон — квазічастинка, що являє собою зв’язаний стан електрона та дірки провідності в напівпровіднику або діелектрику, утворений внаслідок поглинання фотона; елементарне збудження в кристалі, що переносить енергію, але не електричний заряд.

Приклади:

Приклад 1:
Хвильова оптика 251 ЛУБЧЕНКО АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ (1921-1977) Вперше розвинув теорію природного і магні- тного обертання площини поляризації світла молекулярними кристалами в області екситон– них збуджень при слабкій екситон -фононній вза- ємодії. ВЛОХ ОРЕСТ ГРИГОРОВИЧ (нар.1934 р.)
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”