1. (у фізиці, хімії) Стосовний до ексимера — короткоживучої димерної або гетеродимерної молекули, що існує лише в збудженому електронному стані та розпадається на окремі атоми або молекули при переході в основний стан.
2. (у техніці, медицині) Стосований до використання ексимерів, зокрема ексимерних лазерів, які генерують випромінювання за рахунок переходів між електронними станами таких молекул (наприклад, аргон-фторидних, криптон-фторидних).