ексцерпція

[ɛkst͡sɛrpt͡sijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Філософія) –

    Ексцерпція — у філософії, зокрема в схоластиці, логічна операція, форма умовиводу, при якій з умовного судження (наприклад, «Якщо А, то В») виводиться нове умовне судження шляхом заперечення наслідку та посилки («Якщо не В, то не А»).

  2. (Лінгвістика) –

    Ексцерпція — у лінгвістиці, процес або результат вилучення, виокремлення частини тексту (цитати, уривка) з якогось джерела для подальшого використання чи аналізу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ексцерпція, р. ексцерпції, д. ексцерпції, з. ексцерпцію, о. ексцерпцією, м. ексцерпції, к. ексцерпціє

Більше записів