ексцепція

Значення

1. (Філософія) –

   У філософії та логіці — виняток із загального правила, положення, яке не підпадає під дію загальновизнаного принципу або закону.

2. (Юриспруденція) –

   У правознавстві — формальний заперечення, відмова або виняток, застосований у правових відносинах; також може означати правове клопотання або вимогу.

3. (Лінгвістика) –

   У риториці та літературознавстві — стилістичний прийом, коли оратор або автор спеціально згадує явище, щоб потім його виключити з розгляду або заперечити.

Правопис та відмінювання