1. У філософії та логіці — виняток із загального правила, положення, яке не підпадає під дію загальновизнаного принципу або закону.
2. У правознавстві — формальний заперечення, відмова або виняток, застосований у правових відносинах; також може означати правове клопотання або вимогу.
3. У риториці та літературознавстві — стилістичний прийом, коли оратор або автор спеціально згадує явище, щоб потім його виключити з розгляду або заперечити.