1. (в математиці) Максимальне або мінімальне значення функції на заданій множині; точка, у якій функція досягає такого значення.
2. (переносно, книжн.) Граничний ступінь прояву чого-небудь, найвища міра, крайність.
екстрема
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |