1. (у психології) Комплекс особистісних якостей, що характеризується зосередженістю на зовнішньому світі, орієнтацією на спілкування та активну взаємодію з іншими людьми, відкритістю, схильністю до широких соціальних контактів.
2. (у типології К. Г. Юнга) Один із двох основних типів особистості, спрямований на об’єкти зовнішнього світу, що проявляється в соціальній активності та залежності від зовнішніх вражень (протилежне — інтроверсія).