екстерорецепція

[ɛkstɛrorɛt͡sɛpt͡sijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Фізіологія) –

    У фізіології — сприйняття подразників, що надходять з навколишнього середовища, за допомогою спеціалізованих органів чуття (зору, слуху, нюху, смаку, дотику), розташованих на поверхні тіла або поблизу неї.

  2. (Психологія) –

    У психології — процес отримання інформації про зовнішній світ через органи чуття, що є основою для формування відчуттів і сприйняття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екстерорецепція, р. екстерорецепції, д. екстерорецепції, з. екстерорецепцію, о. екстерорецепцією, м. екстерорецепції, к. екстерорецепціє

Більше записів