екстерналізація

1. (екон.) Процес перетворення внутрішніх витрат або вигод суб’єкта господарювання на зовнішні, суспільні, коли їхні наслідки (позитивні чи негативні) лягають на третіх осіб або суспільство в цілому, не відображаючись у ринкових цінах (наприклад, забруднення довкілля виробником).

2. (психол.) Механізм психологічного захисту, при якому внутрішні конфлікти, проблеми або неприйняття власних почуттів, намірів чи якостей приписуються зовнішнім об’єктам, обставинам або іншим людям.

3. (соц., політ.) Процес винесення, передачі певних функцій, активностей чи відповідальності за межі організації, інституції чи держави (наприклад, екстерналізація послуг адерсатинг).

4. (філос.) Процес опредмечення, втілення внутрішніх, ідеальних змістів (думок, знань, здібностей) у зовнішній, матеріальній формі, у продуктах діяльності.

Приклади:

Приклад 1:
Автори цієї моделі – японські вчені І.Нонака та Х.Такеучі [29] розглядають чотири взаємних переФ ходи явних (формалізованих – explicit) та прихованих (tacit) знань: •• соціалізація – перехід неформалізованого знання у неФ формалізоване (можна говорити, що це розвиток навичок у процесі практичної діяльності, тобто удосконалення вже наявФ них навичок); •• екстерналізація – перехід неформалізованих знань у формалізовані. Під такою трансформацією знань розуміють опис тих знань та навичок, які використовуються (наприклад, виведення певних закономірностей); •• комбінація – перехід формалізованого знання у форФ малізоване.
— Котляревський Іван, “Енеїда”