експропріація

[ɛkspropriɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Примусове відчуження майна, переважно приватного, державою або іншими суб’єктами пубічної влади, що здійснюється на підставі закону та, як правило, за грошову компенсацію.

  2. (Історія) –

    Історично — насильницьке позбавлення власності певних соціальних класів (наприклад, поміщиків, буржуазії) у процесі революційних перетворень або радикальних реформ, часто без компенсації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. експропріація, р. експропріації, д. експропріації, з. експропріацію, о. експропріацією, м. експропріації, к. експропріаціє

Більше записів