Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, яка здійснює експропріацію — примусове відчуження майна, зокрема приватної власності, на користь держави або суспільства.
- (Історія) –
Історично: учасник революційного руху, який застосовував насильницькі методи (вилучення коштів, майна) для фінансування політичної боротьби.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. експропріатор, р. експропріатора, д. експропріаторові, з. експропріатора, о. експропріатором, м. експропріаторі, к. експропріаторе