Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість мовних одиниць (слів, словосполучень, граматичних форм) або висловлювань, що полягає у здатності виражати, передавати сильні почуття, емоції, оцінку, підсилювати образність та емоційне вплив мови.
- (Мистецтво) –
Якість художнього твору, мови, поведінки тощо, що характеризується яскравою емоційною виразністю, напруженістю, силою вираження почуттів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. експресивність, р. експресивності, д. експресивності, з. експресивність, о. експресивністю, м. експресивності, к. експресивносте