Значення
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — властивість мовних одиниць (зокрема, сполучників, часток, вставних слів) розкривати, пояснювати або уточнювати зміст попереднього висловлювання, встановлюючи логічні зв’язки між частинами тексту.
- (Філософія) –
У філософії та логіці — якість судження, вислову або теорії, що полягає у здатності до розгорнутого пояснення, виявлення прихованих причин або чіткого викладу сутності явища чи поняття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. експлікативність, р. експлікативності, д. експлікативності, з. експлікативність, о. експлікативністю, м. експлікативності, к. експлікативносте