1. Метод пізнання, заснований на цілеспрямованому, планомірному спостереженні за об’єктом дослідження в штучно створених або контрольованих умовах для перевірки гіпотези, теорії, виявлення нових фактів.
2. Саме дослідження, серія дій або процедура, що проводиться з метою такого пізнання; дослідний науковий досвід.
3. Переносно: спроба, пробне впровадження чогось нового, незвичного з невідомим заздалегідь результатом; пробний захід, нововведення.