екс офіціо

[ɛks ofit͡sio] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    (від лат. ex officio — за посадою) — термін, що позначає повноваження, дії або рішення, які особа або орган здійснюють автоматично в силу займаної ними посади, без спеціального доручення чи окремого рішення.

  2. (Юриспруденція) –

    У юридичній практиці — офіційно, за посадовим обов’язком; такий, що виконується судом, державним органом чи посадовою особою з власної ініціативи, без звернення заявника (наприклад, ex officio перегляд справи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екс офіціо, р. екс офіціо, д. екс офіціо, з. екс офіціо, о. екс офіціо, м. екс офіціо, к. екс офіціо

Більше записів