1. (від лат. ex officio — за посадою) — термін, що позначає повноваження, дії або рішення, які особа або орган здійснюють автоматично в силу займаної ними посади, без спеціального доручення чи окремого рішення.
2. У юридичній практиці — офіційно, за посадовим обов’язком; такий, що виконується судом, державним органом чи посадовою особою з власної ініціативи, без звернення заявника (наприклад, ex officio перегляд справи).