Значення
- (Екологія) –
Властивість об’єкта, процесу або діяльності, що характеризує їхню здатність не завдавати шкоди навколишньому природному середовищу, бути сумісними з екосистемою та сприяти збереженню природних ресурсів.
- (Екологія) –
Міра відповідності чого-небудь (виробу, технології, способу життя) принципам екології та вимогам охорони довкілля, що виражається у мінімізації негативного впливу на природу протягом усього життєвого циклу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екологічність, р. екологічності, д. екологічності, з. екологічність, о. екологічністю, м. екологічності, к. екологічносте