Значення
- (Геологія) –
Метапорода, що утворюється в результаті високотемпературного метаморфізму базальтових порід на великих глибинах земної кори; складається переважно з омфациту (піроксену) та гранату, іноді з додаванням рутилу або кіаніту.
- (Геологія) –
Рідкісна та цінна самоцвітна порода, яка використовується в ювелірній справі як декоративно-оздоблювальний камінь; характеризується привабливою зернистою структурою зелених, білих та рожевих мінералів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еклогіт, р. еклогіту, д. еклогітові, з. еклогіт, о. еклогітом, м. еклогіті, к. еклогіте