Значення
- (Філософія) –
Філософський напрям або метод, що полягає у створенні власної системи поглядів шляхом механічного поєднання різнорідних, часто суперечливих ідей, положень із різних вчень.
- (Мистецтво) –
У мистецтві та архітектурі — стильова тенденція або художній метод, що ґрунтується на довільному поєднанні різних стилів, форм, елементів різних історичних епох.
- (Філософія) –
У побутовому вжитку — несхвальна характеристика чогось, що є позбавленим внутрішньої єдності, що являє собою неорганічну суміш різнорідних явищ, поглядів, смаків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еклетика, р. еклетики, д. еклетиці, з. еклетику, о. еклетикою, м. еклетиці, к. еклетико