1. У Стародавній Греції — народні збори повноправних громадян міста-держави (полісу), вищий орган влади, що вирішував найважливіші суспільні та державні справи.
2. У ранньохристиянській та візантійській традиції — загальна назва для церковної громади, зібрання віруючих; часто вживається як синонім слова “церква” у значенні спільноти християн.
3. У сучасному вжитку (переважно в релігійному та академічному контексті) — термін для позначення християнської церкви як універсальної інституції або місцевої релігійної общини, що походить від грецького “ἐκκλησία” (ekklēsía).