Значення
- (Психологія) –
Психопатологічний симптом, що полягає в автоматичному, немов у дзеркалі, повторенні рухів, дій або жестів іншої людини, спостерігається при деяких органічних ураженнях мозку та психічних розладах (наприклад, при синдромі Туретта, кататонії, деменції).
- (Психологія) –
У психології розвитку — нормальна фаза в ранньому дитячому віці (переважно до 2 років), коли дитина імітує дії оточуючих як складова процесу навчання та соціалізації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ехопраксія, р. ехопраксії, д. ехопраксії, з. ехопраксію, о. ехопраксією, м. ехопраксії, к. ехопраксіє