Значення
- (Медицина) –
Медичний метод дослідження серця, що ґрунтується на реєстрації відбитих від його структур ультразвукових сигналів, для візуалізації та оцінки морфології, функціонального стану камер, клапанів, м’яза серця та великих судин.
- (Медицина) –
Процедура проведення такого діагностичного дослідження серця за допомогою спеціального апарата — ехокардіографа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ехокардіографія, р. ехокардіографії, д. ехокардіографії, з. ехокардіографію, о. ехокардіографією, м. ехокардіографії, к. ехокардіографіє