Значення
- (Фізика) –
Фізичне явище, при якому звукова хвиля, відбившись від перешкоди, повертається до джерела з помітною затримкою, сприймаючись як повторення початкового звуку.
- (Література) –
Переносно: повторення, відображення чи наслідування чогось (думок, почуттів, подій, явищ).
- (Міфологія) –
У міфології: персонаж давньогрецької міфології, гірська німфа, покарана Герою за багатомовність втратою власної мови та здатністю лише повторювати останні слова інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ехо, р. ехо, д. ехо, з. ехо, о. ехо, м. ехо, к. ехо