еха

1. У міфології та фольклорі — злий дух, примара, що з’являється вночі, часто асоціюється зі смертю або нещастям; мара.

2. У переносному значенні — щось важке, гнітюче, невід’ємне (наприклад, важкі думки, почуття); тягар, обуза.

3. Заст. та діал. Тілесна хвороба, неміч, особливо та, що викликає судоми або задуху.

Приклади:

Відсутні