екер

[ɛkɛr] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Геологія) –

    Геодезичний прилад для побудови на місцевості прямих кутів, що складається з двох взаємно перпендикулярних брусків з діоптрами або щілинами на кінцях.

  2. (Історія) –

    (заст.) Старовинна землемірна міра площі, що застосовувалася в Україні та становила приблизно 0,5 десятини (близько 0,55 гектара).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екер, р. екера, д. екерові, з. екер, о. екером, м. екері, к. екере

Більше записів