Значення
- (Геологія) –
Геодезичний прилад для побудови на місцевості прямих кутів, що складається з двох взаємно перпендикулярних брусків з діоптрами або щілинами на кінцях.
- (Історія) –
(заст.) Старовинна землемірна міра площі, що застосовувалася в Україні та становила приблизно 0,5 десятини (близько 0,55 гектара).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екер, р. екера, д. екерові, з. екер, о. екером, м. екері, к. екере