Словник Української Мови
Буква
Егоїзм — це ставлення до життя, за якого власні інтереси, вигоди та задоволення ставляться вище за інтереси інших людей; самолюбство, егоцентризм.
Егоїзм — це поведінка або дії, що повністю керуються власною вигодою без урахування потреб оточення.
Егоїзм — у філософії та етиці: принцип життя або вчення, що обґрунтовує ставлення до власної користі як єдиного мотиву будь-якої діяльності.
Приклад 1:
— Хочете сказати, що людину можна любити й не за обличчя, а за душу… Ну, то знайте, хоч ви мене й ідеалізуєте: з мене найперший егоїст, а за егоїзм ніхто любити мене не хоче й не схоче… — Ви не егоїст!.. — пересвідченим тоном перебив Лаговський, що саме тепер набрався ще більшої симпатії до Шмідта за його довірливу сповідь.
— Тютюнник Григорій, “Вир”