1. Людина, яка схильна до еготизму — надмірної зосередженості на власній особі, своїх інтересах, переживаннях і почуттях, що супроводжується байдужістю до оточуючих.
2. У філософії (перев. істор.) — послідовник еготизму як етичного вчення, що вважає особистий інтерес єдиною основою моралі.