ефор

[ɛfor] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    У Стародавній Спарті — один з п’яти щорічно обираних вищих посадовців, які мали широкі повноваження в державному управлінні, контролювали діяльність царів і скликали народні збори.

  2. (Релігія) –

    У Стародавніх Афінах — титул жерця, який здійснював нагляд за дотриманням культових норм під час проведення Елевсінських містерій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ефори, р. ефор, д. ефорам, з. ефори, о. ефорами, м. ефорах, к. ефори

Більше записів