ефірність

[ɛfirnistʲ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Філософія) –

    Абстрактна властивість, що характеризує щось надзвичайно легке, повітряне, ніжне, майже невловиме або неземне; здатність справляти враження невагомості та прозорості.

  2. (Філософія) –

    У філософії та релігії — природа чи сутність ефіру (у давніх уявленнях — п’ятий елемент, тончайша субстанція, що заповнює небесний простір); небесність, надматеріальність.

  3. (Мистецтво) –

    У мистецтві та літературі — якість, що передає відчуття легкості, духовності, відірваності від земного, часто пов’язана з образами небесного, ефіру чи духу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ефірність, р. ефірності, д. ефірності, з. ефірність, о. ефірністю, м. ефірності, к. ефірносте

Більше записів