ефір

1. У давньогрецькій міфології та античній філософії — найвищий, найтонший і найчистіший шар повітря, яким дихають боги; часто вважався п’ятим елементом (після землі, води, повітря та вогню), що заповнює космічний простір.

2. У фізиці та хімії — органічна сполука, що складається з двох вуглеводневих радикалів, сполучених атомом кисню (загальна формула R–O–R’); легколетка, часто легкозаймиста рідина з характерним запахом, що використовується як розчинник, реагент або в медицині (наприклад, етиловий ефір).

3. У класичній фізиці (в концепції світоносного ефіру) — гіпотетична всепроникна середовищна субстанція, що заповнює навіть вакуум і служить для поширення світлових хвиль та інших електромагнітних явищ (концепція відкинута сучасною наукою).

4. У сучасному розмовному вживанні — радіомовний або телевізійний простір, повітря, у якому поширюються радіохвилі; саме мовлення в ефірі (вийти в ефір, прямий ефір).

5. Переносно — тонка, ледь відчутна атмосфера, повітря, що оточує щось (наприклад, ефір весни, ефір парфумів).

Приклади:

Приклад 1:
Практичний кінодосвід раз у раз подавав йому відповідні ілюстрації, і він вдоволено посмі­хався, гадаючи, що в світі нічого марно не гине, навіть захоплення дівчиною може дати різні бічні продукти вироб­ництва, як коксування вугілля — наф­талін, фенол, бен­зол, винний спирт, ефір та різноманітні ­фарби.Потім пильно накреслив план кінодрами з часів грома­дянської війни на шість частин з прологом, де було все як годиться: соціальне противенство — раз, кохання між героєм-робітником та жінкою з противного табору — два, чарівна дівчина-пролетарка, що того робітника від наглої смерті рятує й перебирає на себе його чуття, — три, пострі­ли й дим — чотири, перемога чесноти — п’ять, не згадую­чи вже про дрібніші факти, що нічим не поступались попереднім. Були в драмі й комічні елементи, наприклад, тюхтій-куркуль, якому в сценарії страшенно не щастило і який своїми невдачами дуже насмішив автора.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 2:
За числом ангелів “Називається такожdtip –ефір, aether –ефір (лат. ), coelum quod supra nubes (небо, яке над хмарами) (лат.).
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Та заглушений ефір знову виносить Апостольське Слово над твоїми залізобетонними горами, не вогнем і мечем, не грекою чи іншою латинню — мовить Іван Павло II, а тою річчю, яку понехаєш у серці своїм, у домі нашім, на велелюдних Ладі і Марені 503~пощербичених торжищах: «Скільки мучеників пройшло і проходить Тобою попід Золоті Ворота, Вкраїно мого подиву!» Та чому ж по довгім важкім отупінні не здобутись і мені закляклим язиком на оклик: — Де ж ти, моє Золоте Слово? Підведись — і відчини дорогу!
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”