Значення
- (Історія) –
(істор.) Посадовий титул у Венеційській республіці, що відповідав судді або наміснику в деяких адміністративних одиницях, зокрема на островах Егейського моря під час венеційського панування.
- (Історія) –
(істор.) У Давній Греції та Візантії — старший суддя, який розглядав найважливіші кримінальні та цивільні справи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ефет, р. ефета, д. ефетові, з. ефета, о. ефетом, м. ефеті, к. ефет