1. Почесний титул або звертання до освічених людей, чиновників, офіцерів та інших шанованих осіб у Туреччині та деяких інших країнах Близького Сходу в османську епоху (аналогічно європейським «пан», «суддя», «вчений»).
2. Зазвичай у формі звертання «ефендім» — ввічливе звертання до чоловіка в сучасній турецькій мові (відповідає українським «пане», «добродію»).
3. У переносному значенні, іронічно — людина, яка поводиться пихато, важливо, намагаючись виглядати паном або знавцем.