Древослів

Словник Української Мови

ефель

[ɛfɛlʲ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол.) Легка, пухка, дрібнозерниста гірська порода, що складається переважно з кварцу, польового шпату та слюди; вид алювію.

  2. (Геологія) –

    (заст.) Дрібний пісок, піщаний нанос, тирса.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ефель, р. ефелю, д. ефелеві, з. ефель, о. ефелем, м. ефелеві, к. ефелю

Більше записів