ефедрин

Значення

1. (Медицина) –

   Алкалоїд, що міститься в рослинах роду ефедра, який стимулює центральну нервову систему, розширює бронхи та підвищує артеріальний тиск; застосовується в медицині.

2. (Медицина) –

   Лікарський засіб на основі цього алкалоїду, що використовується для лікування захворювань дихальних шляхів (наприклад, бронхіальної астми), а також при алергічних станах і гіпотензії.

Правопис та відмінювання