ефебія

[ɛfɛbijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    У Стародавній Греції — система державного громадянського та військового виховання юнаків у віці від 16-18 до 20 років, що готувала їх до повноправного життя в полісі.

  2. (Історія) –

    Період життя, вік юнака (ефеба) у Стародавній Греції, що відповідав часу проходження такого виховання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ефебія, р. ефебії, д. ефебії, з. ефебію, о. ефебією, м. ефебії, к. ефебіє

Більше записів