ефебія [ɛfɛbijɑ] Іменник Буква:Е ЗначенняПравопис Значення (Історія) – У Стародавній Греції — система державного громадянського та військового виховання юнаків у віці від 16-18 до 20 років, що готувала їх до повноправного життя в полісі. (Історія) – Період життя, вік юнака (ефеба) у Стародавній Греції, що відповідав часу проходження такого виховання. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. ефебія, р. ефебії, д. ефебії, з. ефебію, о. ефебією, м. ефебії, к. ефебіє ←ефебій ефедра→