Значення
- (Історія) –
У Стародавній Греції — юнак віком від 18 до 20 років, який проходив обов’язковий курс військової та громадянської підготовки (ефебію) для отримання повних прав громадянина.
- (Мистецтво) –
У мистецтві та літературі — зображення або образ юнака, що перебуває в періоді розквіту краси, часто уособлення ідеалу чоловічої молодості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ефеб, р. ефеба, д. ефебові, з. ефеба, о. ефебом, м. ефебі, к. ефебе