ефеб

[ɛfɛb] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    У Стародавній Греції — юнак віком від 18 до 20 років, який проходив обов’язковий курс військової та громадянської підготовки (ефебію) для отримання повних прав громадянина.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві та літературі — зображення або образ юнака, що перебуває в періоді розквіту краси, часто уособлення ідеалу чоловічої молодості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ефеб, р. ефеба, д. ефебові, з. ефеба, о. ефебом, м. ефебі, к. ефебе

Більше записів