ефармонія

Значення

1. (Мистецтво) –

   У давньогрецькій музиці — один з трьох основних ладів (разом з дорийським та фригійським), що характеризувався піднесеним, урочистим характером; вважався ладом аполлонійським, на відміну від дионісійського фригійського.

2. (Мистецтво) –

   У сучасному музикознавстві — рідкісна назва для одного з давньогрецьких ладів (гам), що будується від звуку “мі” та має специфічну послідовність тонів і півтонів у сходженні та низхожденні.

3. (Лінгвістика) –

   У переносному, застарілому вживанні — благозвучність, гармонійність, приємна узгодженість (часто стосовно мови чи поезії).

Правопис та відмінювання