Едіп — власна назва персонажа давньогрецької міфології, царя Фів, який, за переказом, ненавмисно вбив свого батька Лая та одружився зі своєю матір’ю Йокастою; центральний герой трагедій Софокла “Цар Едіп” та “Едіп у Колоні”.
Едіп — психологічний термін, що походить від імені міфологічного персонажа, ключова фігура у психоаналітичній концепції Зигмунда Фрейда; уживається у словосполученні “Едіпів комплекс” для позначення несвідомого еротичного потягу дитини до батька протилежної статі та суперницьких почуттів до батька своєї статі.