е

1. Назва шостої літери українського алфавіту, що позначає голосний звук [е] (наприклад, у словах “екран”, “сентябрь”).

2. У математиці та фізиці — позначення числа Ейлера (e ≈ 2,71828), основи натуральних логарифмів, або експоненційної функції.

3. У фізиці — позначення елементарного електричного заряду (e) або електрона.

4. У розмовній мові — вигук “е”, що виражає роздуми, нерішучість, здивування або використовується для заповнення паузи в мовленні.

Приклади:

Приклад 1:
Наукові джерела та публікації з теми статті є в основному польськомовними і належать таким відомим польським фахівцям у царині міжнародної та євро логістики, як Е. Голембська [1;2;3;4], Д. Кемпни [1;5], Й. Вітковські [1;6], М. Комор [8], Ц. Сковронек, З. Сар’юш – Вольські [9], П. Шретер [10], А. Баранецька, В. Родавські, А. Сковроньська [11]1. Разом з тим стаття продовжує дослідження проблем євро логістики та участі України в цьому процесі, від ображені в працях Бакаєва О. О.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
╨╧рб▒с