1. (діал.) Уважно, пильно дивитися, вдивлятися; визирати, виглядати.
2. (діал.) Стежити, охороняти, пильнувати; бути на варті.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Уважно, пильно дивитися, вдивлятися; визирати, виглядати.
2. (діал.) Стежити, охороняти, пильнувати; бути на варті.
Приклад 1:
Штанці впали на босі ніжки, і він, не прокидаючись, почав дзюрити прямісінько на Жбурову феску. Припекло йому, видно, в печері, і вискочив він надвір.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”