дзюба
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
[…] Спочатку говорив Дзюба, все з тою своєю потішною великою флегмою, говорив мудро, колоритно, говорив те, про що багато хто думав, а сказати не смів. Не можна було не милуватися розумом і красою тих слів того Wunderkind’a у найкращому розумінні цього слова.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Доки людина здатна розривати ці кола, доти вона справді жива й творча… У грудні ми поїхали в Черкаси на похорон Василя: Дзюба, Світличний, Сверстюк, Леонід Коваленко, Алла Горська… Ми з Аллою несли за труною кетяги калини й червону китайку. Було дуже холодно, і ми вмовляли Івана Дзюбу з огляду на його здоров’я не знімати шапку, але він уперто зривав її з голови… Невдовзі організували в Києві у Клубі медінституту вечір пам’яти В. Симоненка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
ISBN 966-692-431-5 (серія) ISBN 966-692-435-8 (вибрані твори) ISBN 966-692-434-X © Вінграновський M., 2004 © Дзюба І., передмова, 2004 © Богдан, 2004 Микола Вінграновський Вибрані твори у трьох томах. Том другий.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”