1. Видавати короткі, різкі, дзвінкі звуки при ударі металевих предметів один об один або об щось тверде; брязкати, дзвеніти.
2. Перен. говорити голосно, різко, з серцем; лаятися, сваритися (розмовне).
дзвягати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |