Значення
-
Видавати короткі, різкі, дзвінкі звуки при ударі металевих предметів один об один або об щось тверде; брязкати, дзвеніти.
-
Перен. говорити голосно, різко, з серцем; лаятися, сваритися (розмовне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дзвягачу, ти дзвягатиш, він дзвягатить, ми дзвягатимо, ви дзвягатите, вони дзвягатять