дзвоникуватий
[dzʋonɪkuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має форму дзвоника, схожий на дзвоник.
-
У ботаніці: що має віночок квітки, зрослий у вигляді дзвоника (про певний тип квітки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дзвоникуватий, р. дзвоникуватого, д. дзвоникуватому, з. дзвоникуватого, о. дзвоникуватим, м. дзвоникуватім