1. Який стосується дзвону, призначений для дзвону або створює звук, подібний до дзвону.
2. У фонетиці: такий, що утворюється при участі голосу та характеризується вільною перешкодою в артикуляційному тракті, про яку повітря проходить, викликаючи її коливання (про приголосні звуки, наприклад, [б], [д], [ґ], [з] на відміну від глухих).