дзвоновий
[dzʋonoʋɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який стосується дзвону, призначений для дзвону або створює звук, подібний до дзвону.
-
У фонетиці: такий, що утворюється при участі голосу та характеризується вільною перешкодою в артикуляційному тракті, про яку повітря проходить, викликаючи її коливання (про приголосні звуки, наприклад, [б], [д], [ґ], [з] на відміну від глухих).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дзвоновий, р. дзвонового, д. дзвоновому, з. дзвонового, о. дзвоновим, м. дзвоновім