дзвонар
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мальовничі гори, вічний шум Черемоша, свято Івана Купала у затишній церковиці, заклечаній зіллям, своєрідний концерт дзвонів (дзвонар у Киселиці був майстер своєї справи), доброзичливі й мовби вийняті з буденщини люди… До речі, через, багато років, уже в незалежній Україні, один історик розповів мені, що, працюючи у спеціальних архівах, несподівано натрапив на щось подібне до «оперативного звіту» певних органів про цей мій невинний вояж. Виявляється, фіксувалося все: до кого я їздила, з ким спілкувалася, в кого зупинялася, а то й про що розмовляли… Добре, що я ні про що не здогадувалася і почувала себе абсолютно вільною.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
На дзвiницi дзвонар б’є одинадцять. Тодi бабуся вносить у кiмнату солому, i я лягаю на нiй.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
На дзвiницi старий дзвонар почав довго бити у розбитий дзвiн, нiби доба має не 24 години, а нiяк не менше, як 240. Катруся метушилася бiля своєї скринi, а потiм метушилася бiля дзеркала, що стояло на столi бiля запаленої лампи.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”