Жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ дієслова “дзвеніти” та іменника “мир”, що може інтерпретуватися як “та, що прославляє мир” або “чий мир (слава) дзвенить”.
дзвенимира
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |