дзвенячий
[dzʋɛnjɑt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який видає дзвінкий, прозорий звук, що нагадує дзвін металу або скла; дзвінкий.
-
Переносно: який звучить голосно, переконливо, різко (про слова, мову тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дзвенячий, р. дзвенячого, д. дзвенячому, з. дзвенячого, о. дзвенячим, м. дзвенячім