дзвенькотітися

[dzʋɛnʲkotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:Д

Значення

  1. Дієслово, яке позначає процес перетворення на дзвінкий, дзвенячий звук або набуття властивостей, пов’язаних із таким звучанням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я дзвенькочуся, ти дзвенькотишся, він дзвенькотиться, ми дзвенькотимося, ви дзвенькотитеся, вони дзвенькотяться

Більше записів