дзвенькати

1. Видавати дзвінкі, тонкі, металеві звуки, подібні до дзвону маленького дзвоника або брязкання монет, склянок тощо.

2. Перен. Про чистий, прозорий, дзвінкий звук води, що тече, падає краплями або пливе струмком.

3. Розм. Говорити голосно, багато, швидко і часто пустопорожньо; базікати, теревенити.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |