Значення
-
Видавати дзвінкі, тонкі, металеві звуки, подібні до дзвону маленького дзвоника або брязкання монет, склянок тощо.
-
Перен. Про чистий, прозорий, дзвінкий звук води, що тече, падає краплями або пливе струмком.
-
Розм. Говорити голосно, багато, швидко і часто пустопорожньо; базікати, теревенити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дзвенькаю, ти дзвенькаєш, він дзвенькає, ми дзвенькаємо, ви дзвенькаєте, вони дзвенькають