дзус

1. (від англ. Zeus — Зевс) Власна назва головного божества давньогрецької міфології, верховного бога-громовержця, батька богів і людей, що панує на горі Олімп; відповідає римському Юпітеру.

2. (переносно, книжн.) Символ верховної, абсолютної влади; могутній правитель або авторитет.

Приклади:

Приклад 1:
Іншому — дзус, а я — так візьмусь. Дівці дівку недовго збить з пантелику, а ще таку, як моя панночка, — і-і!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”