1. (рідко) Який стосується дженджури (непорозуміння, суперечки через дрібниці, сварки), схильний до дженджури; завзятий у суперечці, чварливий, сварливий.
2. (переносно) Який викликає суперечки, непорозуміння, сутички; спірний, конфліктний.
дженджуристий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І згадувалося йому: Олелько отакий — і кабешний, і дженджуристий, а тратився перед Килинкою, не вона перед ним, а він перед нею, вона вловлювала його цноту й зачіпала словом, а він шарівся перед нею. Килинка пустотлива і весела.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик () |